"Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зо Мною". (Біблія, Об.3:20)
Молитва грішника
Коли все рушиться, скажи:
Куди свій човник повернути?
Як мрії не збулись мої,
Дай, Господи, Тебе почути.
Коли все рушиться, скажи:
Ісусе, чи Ти є зі мною?
Бо якось важко на душі.
Я хочу бути із Тобою!
Коли все рушиться в житті,
Й не оправдались сподівання...
Душа потонула в журбі,
Й втомили довгії чекання.
Як мені жити, що робить? -
Лечу, мов пташка одинока.
І сил нема порою жить.
Уся надія лиш на Бога.
Нема пісень дзвінких, нема.
За кого себе видавати?
Немов щасливий я, однак,
Немає що і людям дати.
Здається, зачинився круг.
Раніше так хотілось жити!
Й не знаю ворог хто, хто друг.
А так хотілось всіх любити!
Суцільна темінь… Як же так?
А може просто лиш здається.
І хто багатий я, бідняк?
Як щастя істинне кується?
Що говорю і що роблю?
Тобі всю душу виливаю,
І не багато так прошу,
Господь, скажи одне: прощаю!
Христе, Христе, куди іти?
Наситився уже ріжками…
Прошу, подай ще шанс мені,
Я буду хоч поміж рабами.
Лише б з Тобою, Боже мій,
Лише б з Тобою, біля Тебе!
Прости мій гріх. Він так тяжкий…
А в серце дай...дай в серце небо.
"Він зламаносердих лікує, і їхні рани болючі обв'язує,.." (Псалом 146:3)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Крым - Сотниченко Андрей Крымские горы-особая любовь.Когда-то давно мне открыли их друзья из Ялты,и я узнал,что кроме моря,солнца и пляжа в Крыму есть ЭТО-горы.Горные купели,серебристые сосны(я и не знал,что такие бывают!),попадали и в туман сплошной-опасная штука,в полуметре ни зги не видно,садишься и тупо ждешь,пока рассеется-сорваться в пропасть-легко и непринужденно:)Не забуду 1-й подъем свой на плато-последние сантиметры-из последних же сил,из"не могу",благо,напарник тянул,опытный.И потом-вот это неописуемое,когда дотянулся и взглянул на море,вниз,а там рассветное солнце,словам неподвластно..Короче..лучше гор может быть только..правильно-Тот,Кто их создал.Ему хвала вовеки,и песнь эта.Аминь
